Діти і телебачення
- Шановні батьки! Телебачення й інші засоби масової інформації впливають на молодшого школяра, виступаючи могутнім двигуном його виховання і розвитку. Діти досить багато часу проводять біля телевізорів, дивляться передачі дитячі й дорослі. Для більшості дітей телебачення стало великим другом, що допомагає пізнати багато нового і цікавого. Визнаючи безперечну користь, яку може надати телебачення у вихованні дітей, необхідно пам'ятати, що цю користь треба ще зуміти витягнути. А для цього важливо уявити собі, яке місце в режимі дня повинен посісти перегляд телепередач, які передачі слід дивитися молодшим школярам, яку виховну роботу необхідно проводити після того, як діти подивилися ту або іншу передачу. Час, який йде на перегляд телепередач, нерідко віднімається від виконання уроків, читання, прогулянок і та ін. Отже, в цьому випадку можна говорити лише про відносну користь телебачення. Тому час, що йде на перегляд телепередач, повинен бути визначений режимом дня школяра. Для молодшого школяра це 3—4 передачі на тиждень. Далеко не всі батьки і матері відразу погодяться із цією вимогою, визнають її педагогічно доцільною. Батьки, дозволяючи дитині дивитися багато передач поспіль, вважають, що таким чином відволікають їх від поганого впливу вулиці, неробства. Тому вони навіть заохочують щоденне сидіння дітей біля телевізора, вважаючи це не лише цікавим, але й корисним заняттям. Внаслідок цього для деяких школярів перегляд передач стає потребою, їх нестримно вабить до телевізора, і заради нього вони поспішають всі справи зробити скоріше або зовсім кидають все, як тільки зажевріє екран. Батьки користуються цією пристрастю дитини, щоб примусити її сісти за уроки, примусити виконати домашню роботу або своє розпорядження.Вони кажуть: «Не зробиш— не дозволю дивитися телепередачу». Однак добиваючись своєї мети, примушуючи щось виконати, батьки забувають, що і учбові заняття, і домашні обов'язки саме тому часто виконуються нашвидкуруч, абияк. У цей час всі думки дитини поглинені майбутньою передачею, прагненням за будь-яку ціну отримати право дивитися телевізор. Це вже завдає очевидної шкоди вихованню, заважаючи формуванню добросовісного і відповідального ставлення до праці і навчання. Тривалий перегляд передач погано впливає на нервову систему і зір дітей. Нервова система часто не витримує великого емоційного навантаження, підвищеної чутливості до екранного світла. Особливо це стосується дітей ослаблених, вразливих.
Ось результати соціологічних досліджень.
2/3 наших дітей у віці від 6 до 12 років дивляться телевізор щодня;
Час щоденного перегляду телепередач дитиною в середньому складає більш 2-х годин;
50 відсотків дітей дивляться телепередачі поспіль, без жодного вибору і винятків;
25 відсотків дітей у віці від б до 10 років дивляться одні і ті ж телепередачі від 5 до 40 разів підряд;
38 відсотків дітей у віці від 6 до 12 років при визначенні рейтингу свого проведення часу на перше місце поставили телевізор, виключивши при цьому заняття спортом, прогулянки на повітрі і спілкування із сім'єю.
Отже, телепередачі повинні посісти обмежений час у режимі дня дитини. Вона повинна твердо знати, що певний час відводиться для прогулянок й ігор, уроків, читання, перегляду телепередач. Батьки разом із дітьми проглядають програму телепередач на тиждень, намічають, що дивитимуться діти. Інколи це спеціальна передача для молодших школярів, інколи те, що дивитимуться і дорослі. Вранці, йдучи на роботу, батьки ще раз нагадують дитині, що до певного часу треба закінчити всі уроки, щоб подивитися намічену передачу.
Педагогічний практикум для батьків.
Обговорення питань:
1. Сім'я отримує квартиру і наповнює її предметами побуту. Чи вважаєте ви, що телевізор повинен бути в числі головних предметів побуту?
2. Які телепередачі, на ваш погляд, формують особистість дитини?
У виховному значенні ефективні передачі, які організують діяльність дітей. В телепередачах пояснюють, як власноруч зробити саморобку, пропонують цікаві вікторини, розповідають про щось нове для дитини або незрозуміле. Телепередачі допомагають не лише розширювати загальний кругозір дітей, але й формувати їхні індивідуальні інтереси. Діти, що захоплюються малюванням, можуть дізнатися багато цікавого про живопис; діти, що люблять тварин, черпають цікаві відомості про їх звички і життя, і таким чином отримують матеріал для організації діяльності, пов'язаної з предметом захоплення.
Якщо перегляд телепередач недостатньо педагогічно коректується, то засвоєння нових відомостей і фактів для молодшого школяра представляє певне утруднення. Більшість дітей вже через 2—3 дні не можуть розповісти про зміст передачі, яку подивилися. Молодшому школяреві нерідко важко самостійно осмислити отриману інформацію, визначити і висловити своє ставлення до тих фактів і подій, явищ, про які він дізнався із передачі. Перед батьками тепер стоїть особливе завдання по формуванню у дитини уміння користуватися засобами масової інформації, звички звертатися до тих відомостей, які вона отримує із цих джерел. Тому систематичне обговорення із дітьми побаченого по телевізору необхідне, інакше переглянуті передачі не матимуть суттєвого впливу на дитину, а в деяких випадках будуть просто шкідливі.
Батькам важливо знати, що дитина запам'ятала та зрозуміла, що справило на неї особливе враження. Добре, якщо батьки дозволять дитині для перегляду дитячих передач запросити своїх товаришів. Діти зможуть обмінятися враженнями, разом брати участь в якій-небудь корисній справі, кожний з них виявить свої уміння, знання.
Необхідно пам'ятати про те, що вплив телебачення на дітей різко відрізняється від впливу на психіку дорослих. Першокласники не можуть чітко визначити, де — правда, а де — брехня. Вони сліпо довіряють всьому тому, що представлено на екрані. їхніми емоціями і відчуттями легко маніпулювати. Лише з 11 років діти починають менш довірливо ставитися до того, що відбувається на екрані.