Вулиці рідного міста. Перехрестя та їх види. Дорожня розмітка. Елементи вулиць і доріг

Бесіда про правила дорожнього руху

Мета: збагачувати знання дітей новою інформацією про дороги і Правила дорожнього руху. Розширювати поняття про дорогу, перехрестя, дорожню розмітку й елементи дороги та пішохідний перехід. Розвивати вміння і навички свідомо дотримуватися Правил дорожнього руху, щоб уникнути травматизму і нещасних випадків. Виховувати повагу до встановлених правил і бажання їх знати та виконувати.

Обладнання: малюнки доріг, перехресть, пішохідних переходів; таблиці.

Учитель. Колись, ще у сиву давнину, дороги були зовсім не такі, як сьогодні. Вони були витоптані ногами людей і більше нагадували широкі стежки, що слугували шляхами сполучення і засобом пересування з одного місця в інше. Кожна така дорога вела до осель, де жили люди. Згодом люди зрозуміли, що рівна дорога краща, ніж з горбами та ямами, бо по ній легше пересуватися. Тому почали вирівнювати стежки, що ними часто ходили дорослі та діти. Так з’явилися перші дороги. А коли люди приручили коней, винайшли колесо та зробили підводи, щоб їздити на них і вантажі возити, то дороги стали першою необхідністю. Тоді люди зрозуміли, що дорога потрібна рівна і тверда, щоб її не розмивали дощі, а отже, і не ламалися колеса. Згодом вони почали прокладати дороги з твердим покриттям, тобто з каменю, щоб їздити по них було безпечно, щоб не перекинутися самим і не перекинути вантаж. По таких дорогах їхали кіньми, йшли пішки люди. На них не було жодної розмітки і призначалися вони для всіх одразу. Перші дороги були вузькі, проте міцні. Фрагменти деяких перших римських доріг збереглися до наших днів. Тоді не існувало Правил дорожнього руху, тому що в ті часи ще не було машин, автобусів та інших транспортних засобів. А що ж являє собою сучасна дорога?

Дорога — це смуга землі, по якій їздять транспортні засоби і ходять люди; штучно створений засіб для пересування, сполучення. Це будь-яка вулиця, провулок, проспект, шосе, естакада по всій ширині, включаючи тротуари, узбіччя, роздільні смуги. Дороги бувають головні і другорядні. Кожна дорога складається з проїжджої частини, по якій рухаються тільки транспортні засоби, і тротуару (узбіччя), по якому ходять пішоходи. Тротуар може прилягати безпосередньо до проїжджої частини, а може відділятися газоном від неї. Тротуари, як правило, є у населених пунктах, тобто у містах і в селах. А от узбіччя — за містом і завжди знаходиться безпосередньо біля проїжджої частини.

Дороги бувають такі широкі, що по них можуть їхати машини у декілька рядів в один бік і по декілька рядів у протилежний бік. Тому для кожного ряду машин виділена своя смуга проїжджої частини, а щоб її було видно, то на ній малюють смугу, яка називається роздільною, бо розділяє дорогу на частини.

Роздільна смуга — це елемент дороги, поздовжня лінія, яка розділяє суміжні проїжджі частини і не передбачає зупинки транспортних засобів.

Дороги можуть зустрічатися і пересікатися, бо нині їх так багато у кожній країні, що без цього просто неможливо. Тому ті місця, де зустрічаються і пересікаються дороги, називаються перехрестями. Це найнебезпечніші ділянки дороги, на яких треба бути досить уважними, щоб не скоїти аварії.

Перехрестя — це місце перетину, розгалуження двох і більше доріг. Перехрестя бувають х (ікс-подібні), т (те-подібні), + (хрестоподібні).

Широку дорогу, по якій мчать автомобілі на великій швидкості, треба людям переходити, оскільки з обох боків дороги розташовані будинки, школи, магазини, місце роботи. А для цього існують спеціально виділені знаками або дорожньою розміткою частини дороги. І називаються ці частини дороги —пішохідний перехід. Це ділянка проїжджої частини, позначена знаками або розміткою «зебра», по якій здійснюється перехід через дорогу. А щоб люди не потрапили під колеса автомобіля, існують Правила дорожнього руху, які треба знати і завжди їх виконувати, оскільки від уміння дотримуватися їх залежить життя кожного з нас. Та дороги і правила пересування по них не завжди були такими, як сьогодні, і виникли вони не так уже й давно. А змусили людей написати Правила дорожнього руху дорожньо- транспортні пригоди, які почалися відтоді, як люди почали їздити кіньми. З кожним роком візочків, колясок, екіпажів ставало все більше, а їхали вони швидко і як кому заманеться, тому часто почали наїжджати одне на одного і на пішоходів, котрі також рухалися тією самою дорогою. Ніхто нікому не хотів поступатися, а тому часто хтось гинув під копитами коней і під колесами. А коли винайшли автомобіль, то таких прикрих пригод, які закінчувалися каліцтвом або й смертю, ставало все більше. І ніякої гарантії безпеки руху не було, тому правила стали необхідністю. Отак їх і придумали. Домовилися спочатку про те, що рух має бути правостороннім — переважно у країнах Європи. А от в інших, навпаки, — лівосторонній. Зокрема, в Англії він лівосторонній і донині. Згодом у містах зробили для людей тротуари, які відділялися від проїжджої частини, і були вони спочатку дерев’яні. І ходити по них теж домовилися з правого боку, щоб не натикатися один на одного. Тепер люди були у більшій безпеці, бо на тротуар заїжджати було заборонено та й незручно, адже тротуар був вищий від проїжджої частини дороги. І так з кожним роком Правила дорожнього руху вдосконалювалися, щоразу додавалося щось нове. З часом виникла потреба навчати їх дітей ще змалку, щоб бути в безпеці, бо сьогодні швидкість транспортних засобів надзвичайно зросла. Як бачимо, Правила дорожнього руху обов’язкові для виконання, і кожен має знати їх та виконувати, щоб зберегти не лише своє життя і здоров’я, а й інших людей. А зараз послухайте цікаву історію.

Пес Бровко — Казка про правила дорожнього руху

Казка про правила дорожнього руху

 

Пес Бровко у місті жив.
Тут, не за горами.
Хатку гарно сторожив,
Будку й двір з квітками.
Був на все Бровко мастак,
І робити здужав.
Вчився й знав багато так,
Гавкав дзвінко дуже.
Ще в подвір’ї півник жив —
Він співав уміло.
Зранку сонечко будив,
Щоб усім світило.
Півник чесно службу ніс.
І співав, як треба.
Прокидався сонний ліс,
Поле, річка й небо.
Песик з будки вибігав,
З півником вітався.
З добрим ранком всіх вітав,
Гавкав й потягався.
Сон за нічкою втікав,
Люди прокидались.
День роботу починав,
Й всі за неї брались.
Шум відразу наростав,
Зашуміли шини.
Для дороги час настав —
Мчать по ній машини.
Півник сонце розбудив
І стрибнув із плоту.
По подвір’ї походив
Й ще знайшов роботу.
А до хвіртки пес прийшов
Й став спостерігати.
Час найкращий підійшов —
Правила вивчати.
Пес Бровко у місті жив,
Тут доріг багато.
Правила того він вчив,
Щоб усі їх знати:
Як дорогу перейти
І в належнім місці.
Як по тротуару йти,
Як ходити в місті.
Бо ж собачці треба знать,
Що і як робити.
Де машини швидко мчать —
Страшно там ходити.
Ця частина для машин
Проїжджою зветься.
А якийсь громадянин
Ось по ній несеться.
Недалеко й до біди —
І Бровко це знає.
— Там, людино, не ходи! —
Пес услід гукає.
— Є для того тротуар,
Тож зійди з дороги.
Можеш вийти на бульвар
Розминати ноги! —
Зрозумів спортсмен Бровка,
Обернувся лячно.
— Служба в песика така... —
Усміхнувся вдячно.
Біля хвіртки пес сидить
І спостерігає.
Легкова машина мчить,
Іншу обганяє.
Ось тролейбус задзвенів,
Тут зупинка буде.
Ранок тільки заяснів —
На зупинці люди.
В чергу тихо стали всі,
Йдуть сюди без спину.
Ось спинилося таксі,
Хтось сіда в машину.
Інші тротуаром йдуть,
Всі по правім боці.
Всі туди й сюди снують...
Пес, як на уроці.
Цю науку вже давно
Пес Бровко вивчає.
Це для нього, як кіно,
Й Правила він знає!
Тротуар вперед веде,
І Бровко сміливо
Аж до переходу йде.
Там усе важливо.
На стовпі — чарівний Джин!
Аж три ока має.
Він керує тут один
Й весело моргає.
Як червоним підморгне —
Спиняться машини.
І зеленим враз мигне —
Це вже для людини.
Транспорт весь уже стоїть —
Переходять люди!
Жовте око враз горить,
Що ж то далі буде?
От машини в рух пішли
На зелене світло.
А червоне для людей,
Наче мак розквітло.
Довго пес Бровко сидить
І спостерігає,
А веселий Джин стоїть
Й до Бровка моргає.
Тут спокійно й гарно все,
Правила всі знають.
Тихо службу Джин несе,
Знаку всі чекають.
Але що це? Крик стоїть,
Завищали шини.
Це якийсь хлопчак біжить
Прямо під машини...
Пес Бровко оторопів,
Що робить не знає.
Джин машини зупинив,
Грізно їм моргає.
А якби іще хоч мить,
Бо й таке буває,
То людині вже б не жить,
Все свій сенс втрачає.
Хлопця міліціонер
Чинно взяв за руку.
І по строгості тепер
З ним повів науку.
А Бровко злякався — жах!
— Що воно за діти?
Ну, невігласи, однак,
Як так в світі жити? —
Йде й під ніс собі бурчить
Та важко зітхає.
Правил як дітей навчить? —
Пес Бровко не знає.
Так, робота там важка,
Де немає ладу.
Пес Бровко йде до Дружка
На дружню пораду.
Перехід. Спинивсь на мить,
Та машин немає.
«Зебра» нищечком лежить,
Пес по ній ступає.
З другом бесіду вели,
Попили водички.
Ні до чого не дійшли
Й подались до річки.
Хоч багато в них ідей,
Та мови немає
Не собакам вчить дітей...
І це кожен знає.
Краще хай їх мама вчить
І навчає тато,
Як у цьому світі жить
І знати багато.
Та книжечку дітлахи
Хай візьмуть у руки
І беруться залюбки
Всі хай до науки.
Бо наука з тьми веде,
І це знають люди.
А життя у всіх одне,
Іншого не буде.
Пес Бровко поміркував
Та й пішов додому.
На дорогу повертав,
На свою знайому.
Півник по двору ходив
І збирав зернини.
Думав, песик заблукав
З якоїсь причини.
Та як вгледів край воріт
Він собачку-брата.
З радості стрибнув на пліт
І почав співати.
Так вони собі й жили
Мирно, гарно й тихо.
Дуже добрими були
Й їх минало лихо.
Песик Правила все вчив
І ходив гуляти.
Півник у дворі сидів
І любив співати,
Бо він правил тих не знав,
Тому навіть влітку
Півник у дворі гуляв
Й не ходив за хвіртку.
Тож задумайся на мить —
Істина відома:
Як не хочеш правил вчить,
Теж сиди удома.
Ти людина, зрозумій,
Щоб в безпеці жити,
Правила усі мерщій
Мусиш добре вчити.

Це треба знати...

  • Дорога — це завжди небезпека.
  • Край тротуару — бордюр. Це низький бар’єр, що відокремлює проїжджу частину дороги або вулиці від узбіч, тротуарів.
  • Дорогу треба переходити лише у спеціально відведеному місці — на переходах.
  • Якщо на вулиці немає пішохідного переходу, то переходити її треба лише тоді, коли поблизу немає машин.
  • Не можна перебігати дорогу перед транспортом, який рухається.
  • Найнебезпечніша ділянка дороги — це перехрестя.
  • Для пішоходів існує тротуар — пішохідна доріжка (з кам’яних плит, цегли, асфальту і т. ін.) з боків вулиці, площі, трохи вища порівняно з проїжджою частиною. По тротуару люди повинні рухатися праворуч.
  • Рух у нас — правосторонній.

Загадки

Лежить Гася — простяглася, а як встане — то й неба дістане. (Дорога)

Стоїть верба серед села, розпустила гілля на кожне подвір’я. (Дорога)